Як приготувати
Домашній хрусткий наан на сковороді — м'який і пухирчастий
М'який, тягучий і з апетитними бульбашками — цей домашній наан нічим не поступається коржам з індійського ресторану. В оригіналі наан випікають у розпеченому тандирі, але вдома ми легко повторимо ефект за допомогою добре розігрітої чавунної сковороди. Лепешки виходять повітряними всередині, з рум'яною скоринкою зовні і ідеально підходять до каррі, м'яса або просто з часниковим маслом.
Наан (або «нан») — це популярний дріжджовий пшеничний корж, традиційна страва кухні Південної Азії, Центральної Азії (Іран, Афганістан, Пакистан, Таджикистан) і Кавказу, що нагадує за смаком і текстурою м'яку піту з характерними бульбашками і підпалинами. Його готують з тіста на кефірі, йогурті або молоці, випікають у тандирі (глиняній печі) або на сковороді, подають до каррі, овочевих страв, супів, а також використовують для закусок.
Ключові характеристики:
- Тісто: Пшеничне борошно, дріжджі, йогурт/кефір/молоко, що надають м'якість.
- Приготування: Традиційно в тандирі, але можна і в духовці/на сковороді.
- Смак: М'який, злегка кислуватий, часто з додаванням часнику, зелені, спецій (кмин).
- Текстура: Пишна, повітряна, із золотистими цятками.
- Подача: Супровід до основних страв, як хліб до каррі або як основа для начинок (сир, фарш, овочі).
Відмінність від лаваша:
- Лаваш – тонкий, прісний, бездріжджовий.
- Наан – дріжджовий, пишний, м'який, з додаванням кисломолочних продуктів.
Таким чином, наан – це ситний і ароматний вид коржа, невід'ємна частина багатьох азіатських трапез, який легко приготувати і який відмінно доповнює гострі-пряні страви.